Громада в диму: чому не можна спалювати опале листя та суху траву та які захворювання викликають викиди
Двічі на рік, навесні та восени, жителі сіл і селищ страждають від створеного ними ж нестерпного смороду, спричиненого спалюванням рослинних решток. Як показує досвід, користь від такого "прибирання" дещо міфічна, а от шкода - цілком реальна.

Прийшла весна, а з нею і масові прибирання на прибудинкових територіях, в результаті чого у господарів збираються цілі купи органічних відходів. Багатьом з вас відомий різкий запах гарі у повітрі, що псує вечірні прогулянки або заняття спортом на вже не свіжому повітрі. Що й казати, інколи навіть вікно в будинку неможливо відкрити, тому що сусіди влаштували на своєму подвір'ї "крематорій" для рослинних решток.

А після довгої зими так хочеться наповнити житло свіжим та чистим повітрям.

При спалюванні решток рослинності у повітря з димом вивільняється маса небезпечних для здоров'я сполук, серед яких чадний газ, окиси азоту, важкі метали та одні з найотруйніших речовин для людини - діоксини. Зокрема, у багаття часто потрапляє поліетилен, пластик та дерево, оброблене формальдегідними смолами (фанера, ДВП).
Усе це призводить до низки захворювань, найчастіше - ракових, шкірних та респіраторних.

Окрім безпосереднього впливу на здоров'я, спалювання призводить до
-збіднення та подальшого руйнування ґрунтового покриву, адже випалюється коріння рослин та дерев; -загибелі тварин, що живуть у траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни);
-збільшення вірогідності займання сусідніх ділянок, зокрема, житлових будинків.

Чи варто нагадувати про минулорічні масові лісові пожежі по всій країні? Природа їх походження достеменно невідома, та очевидно, що безвідповідальні господарі зробили чималий вклад у цей процес.
Лісова пожежа в Бабинцях. Вересень 2019 року
Залишки будинку згорілого внаслідок лісових пожеж у 2020 році на Житомирщині
Згідно статті 77/1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, випалювання сухої природної рослинності або її залишків без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу тягне за собою накладання штрафу на громадян.

У минулому році Верховна рада збільшила відповідальність за спалювання сухого листя та трави.

Станом на сьогодні штраф становить:
-для громадян: від ста вісімдесяти до трьохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів ( 3060-6120 грн );
-для посадових осіб: від дев'ятисот до однієї тисячі двохсот шістдесяти неоподатковуваних мінімумів ( 15300-21420 грн ).


Альтернатива такому небезпечному заняттю є - це компостування. Компост збільшує родючість ґрунту завдяки утворенню в ньому поживних для рослин речовин та органічних сполук. До того ж, окрім опалого листя, гілок, трави можна перероблювати у добриво харчові відходи.

Прикладом для нас слугує досвід Швеції, яка не лише перероблює 99% власного сміття, а й імпортує його з інших країн. З 2000 року в країні заборонені сміттєві полігони, тому на переробку йде скло, батарейки, пластик, листя, трава та ін. За викинуте несортоване сміття доводиться платити податок у розмірі 2-3 франка (60-90 грн) за кожні 5 кг. Зараз Швеція є найекологічнішою країною в світі.

Як бачимо, користь від сортування та переробки відходів набагато більша, аніж від їх знищення у вогні. Отже, нам варто зруйнувати стереотипи про позитивний вплив спалювання рослинності та стати на екологічну стежку.

Автор: Олександра Богданець.
Контакти:
E-mail: 360.novosti@gmail.com
Телефон: +38093 072 63 30, +380688675168